Фонди ОАЕ та Ліхтенштейну: застосування, італійське оподаткування та ризики

Фонди ОАЕ: DIFC, ADGM і RAK ICC

В Об’єднаних Арабських Еміратах фонди регулюються вільними зонами, що мають власні правові системи:

• DIFC (Дубай): Закон про фонди, Закон DIFC № 3 від 2018 року, чинний з 21 березня 2018 року, неодноразово змінювався (консолідований текст 2024 року);
• ADGM (Абу-Дабі): Положення про фонди 2017 року, що неодноразово змінювалося, востаннє Поправкою № 1 від 2026 року (опублікована 24 квітня 2026 року), яка виключає цілі, що підпадають під визначення некомерційної організації;
• RAK ICC (Рас-ель-Хайма): Положення про фонди RAK ICC 2019 року, чинне з 15 грудня 2019 року, змінене у 2025 році.

Засновник (founder) створює фонд і може зберегти за собою певні повноваження. Рада (council) управляє фондом. Гарант (guardian) здійснює нагляд за радою і в деяких випадках є обов’язковим, наприклад у DIFC для фондів із благодійною або визначеною неблагодійною метою. Бенефіціарів може бути зазначено в статуті або у внутрішніх положеннях.

Фонд реєструється в Реєстратора вільної зони. Публічний реєстр містить основні відомості; бенефіціари, як правило, залишаються конфіденційними. Проте інформація про бенефіціарних власників подається Реєстратору і доступна органам влади.

Типові сфери застосування — сімейні холдингові структури, спадкування та захист активів. Усі три режими прямо передбачають, що спадкові права за іноземним правом, зокрема обов’язкова частка, не можуть зробити недійсною передачу активів до фонду. Тому фонди використовуються й для планування спадкування інакше, ніж за частками, встановленими шаріатом чи іншими правовими системами, або, за бажання, відповідно до принципів шаріату. Однак для громадян або резидентів Італії й надалі діють описані нижче італійські обмеження щодо обов’язкової частки.

Корпоративний податок ОАЕ та фонди (Федеральний декрет-закон 47/2022)

З 2023 року ОАЕ стягують корпоративний податок 9% з доходу понад 375 000 дирхамів. Фонд, що має правосуб’єктність, у принципі є платником податку. Проте стаття 17 Федерального декрету-закону 47/2022 дає змогу сімейному фонду (Family Foundation) звернутися до Федеральної податкової адміністрації із заявою про визнання його прозорим. Основні умови:

• бенефіціари — визначені або такі, що можуть бути визначені, фізичні особи чи організації суспільної користі;
• діяльність обмежується володінням активами та їх інвестуванням, без підприємницької діяльності;
• основна мета не полягає в ухиленні від сплати податків.

Додаткові умови встановлено Рішенням міністра № 261 від 2024 року. За прозорості дохід відноситься до бенефіціарів, а фізичні особи не оподатковуються корпоративним податком на дохід від особистих інвестицій.

Ліхтенштейнський фонд (Stiftung, стаття 552 PGR)

Фонд регулюється статтею 552 Закону про осіб і компанії (PGR), §§ 1–41, переписаною реформою, чинною з 1 квітня 2009 року. Фонди бувають:

• благодійними (gemeinnützige): вносяться до торгового реєстру і перебувають під наглядом органу з нагляду за фондами (Управління юстиції);
• приватними (privatnützige), зокрема сімейними фондами: як правило, не реєструються, але подають повідомлення про створення до Управління юстиції і перебувають під наглядом, лише якщо це передбачено статутом.

Для податкових цілей фонд сплачує податок на доходи за ставкою 12,5% з мінімумом 1 800 швейцарських франків. Якщо він отримує статус приватної майнової структури (PVS) (стаття 64 Закону про податки), оскільки не провадить економічної діяльності, він сплачує лише мінімальний податок.

Угода про обмін податковою інформацією між Італією та Ліхтенштейном, підписана 26 лютого 2015 року і ратифікована Законом № 210 від 3 листопада 2016 року, чинна з 20 грудня 2016 року. Ліхтенштейн, як і ОАЕ, включено до італійського «білого списку» (Міністерський декрет від 4 вересня 1996 року в редакції Декрету від 23 березня 2017 року). Обидві країни здійснюють автоматичний обмін інформацією за стандартом CRS.

Італійське оподаткування: art. 73 TUIR та іноземні фонди

Для цілей податку на доходи іноземний фонд, як правило, є некомерційною організацією-нерезидентом (стаття 73(1)(d) Зведеного закону про податок на доходи Італії, TUIR) і оподатковується в Італії лише на доходи з італійських джерел. Правила щодо трастів застосовуються до «конструкцій з аналогічним змістом»; згідно з Циркуляром 34/E 2022 року (Circolare n. 34/E), аналогічність має оцінюватися в кожному конкретному випадку. Щодо ліхтенштейнського сімейного фонду Податкове агентство визнало її за наявності ключових ознак трасту (відповідь 221 від 2023 року); офіційних роз’яснень щодо фондів ОАЕ немає. Якщо бенефіціари мають право вимагати дохід, фонд може розглядатися як прозорий, а дохід — відноситися до них. Загальні поняття див. у посібнику про трасти.

Резидентство фонду та правила щодо іноземних організацій (art. 73(3) і (5-bis) TUIR)

Фонд є резидентом Італії, якщо протягом більшої частини податкового року там перебувають його юридична адреса, місце фактичного управління або поточне управління; для іноземного фонду значення мають два останні критерії. Типовий ризик — засновник-резидент, який ухвалює рішення замість ради.

Презумпції для трастів, створених у країнах, не включених до «білого списку», у принципі не застосовуються до ОАЕ та Ліхтенштейну. Презумпція пункту 5-bis і надалі застосовується до організацій, що контролюють італійські компанії, якщо вони контролюються резидентами або, що для фонду, який не має учасників, трапляється частіше, якщо рада складається переважно з резидентів. У разі визнання резидентом фонд сплачує італійський податок на прибуток компаній (IRES) і податки на майно щодо іноземних активів.

Розподіли резидентам-бенефіціарам (art. 44(1)(g-sexies) TUIR)

Суми, що виплачуються резидентам трастами та аналогічними конструкціями, створеними в країнах із пільговим оподаткуванням, є доходом від капіталу й оподатковуються під час отримання, навіть якщо бенефіціара не визначено. Якщо дохід неможливо відокремити від капіталу, уся сума вважається доходом, якщо не доведено іншого (стаття 45(4-quater)).

Критерій ураховує номінальне оподаткування доходу організації: воно є пільговим, якщо нижче за половину італійського рівня (стаття 47-bis). Для фонду ОАЕ, що оподатковується за ставкою 9% або є прозорим, умова, як правило, видається виконаною. Для Ліхтенштейну, держави ЄЕЗ із чинною угодою про обмін інформацією, стаття 47-bis у принципі виключає статус пільгового режиму. Проте італійське Податкове агентство вважає, що літера g-sexies застосовується до організацій, створених у державі ЄЕЗ, які користуються режимом звільнення від податку (Циркуляр 34/E, п. 3.3), і застосувало її разом із презумпцією статті 45(4-quater) до сум, виплачених звільненим від податку ліхтенштейнським сімейним фондом (відповідь 221 від 2023 року). Тому для фонду, що сплачує лише мінімальний податок як приватна майнова структура (PVS), розподіли можуть оподатковуватися в повному обсязі як дохід від капіталу, якщо частину, що відноситься до капіталу, не підтверджено документально. Розподіли мають значення й для податку на спадщину та дарування.

Передача активів до фонду та податок на спадщину і дарування

Якщо засновник є резидентом, передача активів іноземному фонду підпадає під податок на спадщину та дарування щодо всіх активів, де б вони не перебували. Не вирішено питання, чи застосовуються правила для трастів та інших конструкцій із цільовим призначенням (стаття 4-bis D.Lgs. 346/1990 — Законодавчого декрету № 346/1990: податок стягується під час розподілу активів бенефіціарам, див. посібник про трасти), чи передача активів юридичній особі є даруванням цій особі, що негайно оподатковується за ставкою 8% без неоподатковуваного мінімуму (стаття 56 D.Lgs. 346/1990). Офіційних роз’яснень щодо іноземних фондів немає: обидві позиції невизначені, і кваліфікацію слід перевірити до здійснення операції. Якщо фонд володіє сімейними частками участі, застосовні також положення посібника про сімейні холдингові компанії.

Звітність RW, IVAFE та IVIE

Згідно з Циркуляром 34/E, роз’яснення щодо бенефіціарних власників трастів застосовуються, наскільки це сумісно, і до фондів:

• резиденти-бенефіціари, які є бенефіціарними власниками, заповнюють розділ RW (quadro RW — розділ декларації про іноземні активи) за тими самими правилами;
• якщо фонд є номінальним, засновник відображає активи безпосередньо і сплачує IVAFE (податок на вартість фінансових активів за кордоном: 0,2%, або 0,4% для фінансових активів у країнах із переліку Міністерського декрету від 4 травня 1999 року, зокрема ОАЕ та Ліхтенштейні; фіксовані 34,20 євро за кожен банківський рахунок, не сплачуються, якщо середній залишок не перевищує 5 000 євро) та IVIE (податок на вартість нерухомості за кордоном: 1,06%, не сплачується до 200 євро). Криптоактиви оподатковуються окремим податком 0,2%.

Правила CFC

Якщо фонд є номінальним, компанії, якими він володіє, вважаються контрольованими засновником. Тоді можуть застосовуватися правила щодо контрольованих іноземних компаній (CFC) (art. 167 TUIR), якщо пасивні доходи компанії становлять понад одну третину, а ефективна податкова ставка нижча за 15% (на основі аудованої звітності) або, за відсутності аудованої звітності чи якщо тест на 15% не пройдено, нижча за половину італійського рівня.

З 1 січня 2027 року: нова нумерація статей

У Зведеному законі про податок на доходи (Законодавчий декрет № 117 від 19 червня 2026 року):

• стаття 73 стає статтею 82, а пункт 5-bis — пунктом 6;
• стаття 44(1)(g-sexies) стає статтею 46(1)(o);
• стаття 45(4-quater) стає статтею 47(6);
• стаття 47-bis стає статтею 162;
• стаття 167 стає статтею 186.

У Зведеному законі про реєстраційний податок та інші непрямі податки (Законодавчий декрет № 123 від 1 серпня 2025 року) стаття 4-bis D.Lgs. 346/1990 стає статтею 90.

Що робити на практиці: фонди ОАЕ та Ліхтенштейну

1. До створення: перевірити, чи аналогічний фонд трасту і чи є він для італійських цілей непрозорим або прозорим (Циркуляр 34/E).
2. Передача активів: визначити її кваліфікацію до здійснення операції, оскільки незрозуміло, чи застосовується стаття 4-bis, чи ставка 8% без неоподатковуваного мінімуму.
3. Управління: реально діючі органи, рішення, що ухвалюються за місцем створення фонду, обмежені повноваження засновника і, якщо фонд контролює італійські компанії, увага до складу ради.
4. Щороку: розділ RW для бенефіціарів, які є бенефіціарними власниками, а для розподілів — облік частини, що відноситься до капіталу.

Основні ризики фондів ОАЕ та Ліхтенштейну

• Номінальні структури. Якщо засновник зберігає контроль (відкликання, широкі збережені повноваження, рада, що виконує вказівки), фонд не визнається: дохід і активи відносяться до засновника і після його смерті входять до складу спадщини; засновник несе обов’язки щодо звітності RW, сплати IVAFE та IVIE, і можуть застосовуватися правила CFC (art. 167 TUIR). Якщо бенефіціари фактично управляють активами, фонд не визнається, а дохід і активи відносяться до них (відповідь 9 від 2022 року); номінальна структура засновника зачіпає й дітей як бенефіціарів (відповідь 473 від 2019 року).
• Правила щодо іноземних організацій. У разі управління з Італії фонд є резидентом; якщо він контролює італійські компанії і контролюється резидентами або управляється переважно резидентами, він вважається резидентом, якщо не доведено іншого (пункт 5-bis). Як резидент він сплачує IRES і податки на майно щодо іноземних активів (art. 73 TUIR).
• Повне оподаткування розподілів. Для фондів ОАЕ і, на думку Податкового агентства, ліхтенштейнських фондів, що сплачують лише мінімальний податок, суми можуть оподатковуватися в повному обсязі як дохід від капіталу, якщо не доведено частину, що відноситься до капіталу (art. 44(1)(g-sexies) TUIR; відповідь № 221/2023).
• Передача активів. Якщо переважить позиція, що це дарування організації, податок підлягає негайній сплаті за ставкою 8% без неоподатковуваного мінімуму (стаття 56 D.Lgs. 346/1990).
• CRS. Відомості про рахунки фонду та його бенефіціарів передаються італійським податковим органам.
• Обов’язкова частка спадкоємців. Згідно з Регламентом ЄС 650/2012, спадкування регулюється правом країни звичайного проживання померлого, якщо не обрано право громадянства. Якщо застосовується італійське право, обов’язкові спадкоємці можуть подати позов про зменшення й щодо передачі активів до фонду. Для спадщин, відкритих з 18 грудня 2025 року, після реформи статей 561–563 Цивільного кодексу (стаття 44 Закону № 182 від 2 грудня 2025 року) зменшення дарувань, як правило, породжує обов’язок обдаровуваного, у цьому випадку фонду, виплатити обов’язковим спадкоємцям грошову компенсацію, а правила «брандмауера» вільних зон ускладнюють виконання за кордоном. Положення, що регулюють спадкування після смерті засновника, слід також оцінювати з урахуванням італійської заборони спадкових договорів.

Особистий переїзд до ОАЕ необхідно розглядати окремо: ОАЕ, як і Ліхтенштейн, і надалі включено до Міністерського декрету від 4 травня 1999 року, який перекладає тягар доведення на громадян Італії, що переїжджають туди (див. посібник про перенесення податкового резидентства).

Правові джерела

• Закон DIFC про фонди, Закон DIFC № 3 від 2018 року
• Положення ADGM про фонди 2017 року
• ADGM, поправки 2026 року до комерційного законодавства
• Положення про фонди RAK ICC 2019 року (консолідований текст 2025 року)
• Федеральний декрет-закон № 47 від 2022 року – Міністерство фінансів ОАЕ
• Оподаткування сімейних фондів (CTGFF1) – Федеральна податкова адміністрація
• Автоматичний обмін інформацією, FATCA і CRS – Міністерство фінансів ОАЕ
• Personen- und Gesellschaftsrecht (PGR), стаття 552 – gesetze.li
• Steuergesetz (SteG), статті 61, 62 і 64 – gesetze.li
• Privatvermögensstruktur (PVS) – Податкове управління Ліхтенштейну
• Угоди TIEA, Ліхтенштейн – Департамент фінансів Італії
• Міністерський декрет від 23 березня 2017 року («білий список»)
• Міністерський декрет від 4 травня 1999 року – Податкове агентство Італії
• Art. 73 TUIR
• Art. 44 TUIR
• Art. 47-bis TUIR
• Art. 167 TUIR
• Стаття 19 D.L. 201 del 6 dicembre 2011
• Стаття 56 D.Lgs. 346 del 31 ottobre 1990
• Стаття 4-bis D.Lgs. 346 del 31 ottobre 1990
• Циркуляр Податкового агентства 34/E від 20 жовтня 2022 року
• Відповідь № 221/2023 (італійською)
• Відповідь № 9/2022 (італійською)
• Відповідь № 473/2019 (італійською)
• Стаття 4 D.L. 167 del 28 giugno 1990
• Стаття 44 L. 182 del 2 dicembre 2025
• Регламент (ЄС) № 650/2012 – EUR-Lex
• D.Lgs. 117 del 19 giugno 2026
• D.Lgs. 123 del 1° agosto 2025